Про кисень



« Ялинковий дайвінг   |   Українські аквалангісти знайшли невідоме місто на дні Чорного моря »

Найбільш грунтовне дослідження токсичної дії кисню до кінця XIX століття належить П.Беру. В середині минулого століття з’явилася третя форма отруєння киснем - судинна.

Інтерес до цього складного і неоднозначного біологічного явища, поява і розвиток глибоководних водолазних спусків, спусків з використанням чистого кисню і збагачених киснем дихальних газових сумішей, а також лікувальне застосування кисню при нормальному і підвищеному тиску з’явилися стимулом для проведення в ХХ столітті за кордоном і в нашій країні численних досліджень по вивченню різних сторін фізіологічної і патологічної дії кисню при різних величинах тиску і тривалості дії на організм тварин і людини.
Вивчалася дія кисню на центральну нервова, серцево-судинна і дихальна системи, систему крові, тканинні ферменти і ін. В результаті цих досліджень на основі виявлення фізіологічних і патологічних реакцій організму на дію кисню визначалися максимальні безпечні величини його парціального тиску і допустима тривалість дихання.

Кисень є отрутою хроноконцентрационного дії, тобто її вражаюча дія залежить в основному від величини парціального тиску і тривалості дихання їм. У плані водолазних занурень і дайвінга, особливо при короткочасних зануреннях на малі і середні глибини, найбільший інтерес представляє гостра, судорожна форма отруєння киснем, «ефект Поля Бера».

В першій половині ХХ в різних країнах було проведено велику кількість небезпечних експериментів в барокамерах, часто самоекспериментів, за визначенням часу настання судом при високому парціальному тиску кисню.

В 1910 р. Борнштейн дихав чистим киснем під тиском 20 м вод.ст. (3 абс. кгс/см2) протягом 48 мин. без несприятливих наслідків.

В 1933 р. англійські офіцери Г.Даман і Філіпс дихали киснем під тиском 30 м вод.ст. (4 абс. кгс/см2). У Філіпса через 13 мин. виникли судоми, а у Дамана через 16 мин. з’явилося сіпання м’язів особи.


Tags: , , , , , ,

Дайвінг


Схожі записи