Про кисень



« Ялинковий дайвінг   |   Українські аквалангісти знайшли невідоме місто на дні Чорного моря »

Так, в США в звичайних умовах військові водолази можуть спускатися на кисні до 7,6 м (до 75 мин.) і в особливих випадках - до 12 м (до 10 мин.), у Великобританії і Австралії у спокої вони можуть дихати киснем на глибині 9 м, а при виконанні робіт - на 7 м. Максимальний парціальний тиск кисню для дайверов складає 1,6 кгс/см2.

При встановленні нормативів по кисню в нашій країні за основу були узяті не дані Дональда, а результати попередніх досліджень вітчизняних і зарубіжних учених. З 1943 р. максимальна глибина занурень на кисні склала 20 м. Слід сказати, що повітряні перерви дозволяють значно збільшити безпечний час дихання киснем.

Прийняті в нашій країні нормативи узгоджуються з результатами вітчизняних і зарубіжних досліджень, зокрема з широко відомим графіком, складеним К.Дж.Ламбертсоном в 1968 р.

Окрім спусків під воду і в барокамерах кисень використовується для скорочення часу декомпресії в барокамерах, а також для лікування як захворювань водолазів, дайверов і кесонних робочих, так і самих різних захворювань, головним чином, що супроводжуються гипоксичеськімі явищами.

При декомпресії з малих і середніх глибин Б.Д.Кравчинский і С.П.Шистовский (1940) почали застосовувати 80 %-ную киснево-азотну суміш з «глибини» 30 м. З 1943 р. перехід на чистий кисень здійснювався з 18 м, а з 1952 р. до теперішнього часу - з «глибини» 15 м, хоча зазвичай військові і цивільні водолази до кінця декомпресії дихають з повітряного середовища барокамери.
У ВМФ перехід на дихання киснем при декомпресії після глибоководних спусків (на глибини від 60 до 200 м) виконувався під тиском 20 м вод.ст. (3 абс. кгс/см2). У народному господарстві вже перші глибоководні режими, складені на початку 1970-х рр., не містили кисневих витримок.


Tags: , , , , , ,

Дайвінг


Схожі записи