Пити або не пити перед зануренням



« День народження клубу Атландіда   |   Підводна психологія »

У дослідженнях А.П.Бресткина і співавторів (1958 р.) із застосуванням водного або водний-сольового навантаження випробовуваним перед розрідженням повітря в барокамері була показана залежність тяжкості ДКБ від ступеня затримки води в тканинах: чим вона була більша, тим частіше з’являлися симптоми захворювання і тим значніше вони були виражені.
И.В.Цыганов і Л.С.Тихонова (1991 р.) встановили, що в результаті дробової дегідратації методом сухояденія через день протягом тижня виживає від ДКБ тварин, що піддаються швидкій декомпресії після перебування під тиском 70 м вод.ст., була більшою, ніж в контрольній групі тварин. Автори пояснювали це тренуванням організму до дегідратації тканин, яка має місце при ДКБ.
Подібні результати були отримані також в дослідженнях В.В.Власова (1979 р.).

За матеріалами журналу Dive Tek


Tags: , , , , , ,

Інше


Схожі записи